Комунальний заклад освіти "Дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) № 134" Дніпровської міської ради

  





Доктор радить, консультує, інформує


 

 

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ ТА ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА


Порізи, садна і подряпини – невід’ємна частина допитливого дитинства. Навіть найуважніші батьки і вихователі не можуть дати гарантії, що опікувана ними дитина виросте без падань, забитих місць та ушкоджень.
Аналізуючи причини нещасних випадків, ми з прикрістю усвідомлюємо, що більшості таких випадків можна було б запобігти. Попередження дитячого травматизму під час літнього відпочинку буде ефективним, якщо у профілактичній роботі братимуть участь і батьки, і вихователі. Дорослі, що опікуються дитиною, повинні мати чітке уявлення про причини нещасних випадків і про заходи щодо їх запобігання, а у разі потреби мають самі правильно надати першу лікарську допомогу. Чітко знаючи, що потрібно зробити у кожній конкретній ситуації, можна попередити серйозні наслідки травм. А в екстремальних випадках, коли дорога кожна секунда, діяти необхідно швидко і точно, бо від дій дорослих може залежати життя малюка.


Основні причини дитячих травм:

  • Неуважне поводження дітей з ріжучими та колючими предметами у побуті чи під час спрямованої діяльності;
  • Наслідок проявів агресії, власної чи з боку інших дітей;
  • Неправильне поводження зі свійськими тваринами;
  • Падіння на бите скло або розщеплене дерево (у таких випадках у рані може залишитися шматочок стороннього матеріалу: скла, дерева або каміння).


Найпоширеніші види дитячих травм
Найпоширенішими видами дитячих травм є забої, порізи, садна і подряпини.
Особливе місце серед них посідають травми обличчя. Зокрема, це можуть бути синець, садно, подряпина, прямий лінійний розрив на чолі, рвана рана на підборідді, глибокий розрив нижньої губи. Оскільки шрами після поранень часто залишаються на все життя, дітей з будь-якими глибокими ранами слід негайно показати лікареві для проведення своєчасної відповідної оброки рани. Від правильного накладення пов’язки і грамотної обробки рани залежить, яким буде шрам після порізу: дуже великим чи майже не помітним.

Тривожні симптоми, за яких необхідне термінове втручання лікаря:

  • Пульсуюча кровотеча яскраво-червоного кольору (може свідчити про ушкодження артерії);
  • Сильна кровотеча, що супроводжується значною втратою крові;
  • Кровотеча, що не припиняється протягом 10-15 хв.;
  • Поріз або подряпина на обличчі або будь-якому іншому місці, де бажано звести можливість утворення шраму до мінімуму;
  • Рана на задній стінці глотки або на піднебінні;
  • Поріз на кисті або зап’ястках (у цьому разі є небезпека ушкодження нервів і сухожиль);
  • Червоні смужки, почервоніння діаметром понад 1 см навколо рани; припухлість навколо рани, підвищення температури, що є ознакою запалення:
  • Глибока рана, краї якої розходяться, або різана рана, довша ніж 2 см ( у цьому разі накладають шви);
  • Забруднена рана (якщо минуло понад 5 років після щеплення дитини від правця, існує висока ймовірність зараження ним);
  • Рана, яку не можна повністю очистити від бруду або в яку потрапили шматочки скла, дерева тощо, і їх неможливо легко витягти;
  • Рана з рясними виділеннями, яка не загострюється тривалий час (може бути ознакою того, що у рані лишився шматочок стороннього матеріалу);
  • Нудота і блювання, особливо при травмах голови (існує ймовірність струсу головного мозку).


Порізи і садна
Загальноприйнятими заходами першої долікарської допомоги при порізах і саднах є:

  • Промивання рани;
  • Зупинення кровотечі;
  • Накладення стерильної пов’язки (при кровотечі – тиснутої пов’язки);
  • Застосування антисептика.

Найкраще лікування для невеликих порізів і подряпин – промивання рани чистою водою з милом за допомогою марлевого тампона чи шматочка чистої тканини. Ретельне промивання – ключ до запобігання інфекції. Після промивання слід добре змити мило водою. Промивання варто повторювати кілька разів на день доти, доки поріз не затягнеться повністю. Дуже забруднену рану ліпше промивати перекисом водню. Подряпини можна промивати як водою, так і антисептичними лосьйонами.

Надаючи першу допомогу при пораненнях не можна:
Промивати спиртом, розчином йоду, оскільки це може викликати опіки;
Відривати прилиплі шматочки одягу;
Засипати рану ліками у вигляді порошків, змащувати її будь-якими мазями або олією;
Класти вату безпосередньо на рану;
Видаляти сторонні тіла, а при випаданні внутрішніх органів – вправляти їх у рану (їх можна тільки закрити стерильними матеріалами.

Накладення пов’язки при порізах та саднах
Після висушування порізу чистим марлевим тампоном слід накласти суху стерильну пов’язку, щоб до повного загоєння поріз залишався чистим. Прерд накладенням пов’язки необхідно переконатися у тому, що краї поріху чисті, рівні і легко сходяться, після чого звести їх докупи. Для захисту порізу можна скористатися спеціальним пластиром (УВАГА! Не давайте дитині торкатися рани, оскільки існує небезпека інфікування або ще більшого ушкодження тканини). У разі накладення пов’язки або пластиру на глибоку рану не варто занадто щільно зводити її краї, оскільки це може спричинити розвиток анаеробних збудників.
Якщо у дитини поріз біля рота, рану ліпше не закривати ні пов’язкою, ні пластиром, бо на краях пов’язки (пластиру) буде збиратися слина і залишки їжі.
Рана швидше загоїться і вірогідність інфікування зменшиться, якщо її перебинтовувати якомога рідше. Якщо пов’язка послабилася або забруднилася, можна накласти новий шар бинтів поверх попереднього.
Садно загоюватиметься найліпше, якщо залишити відкритим. Однак, якщо шкіру ушкоджено на значній ділянці, можна накласти пов’язку. Перед цим потрібно промити рану і залишити її відкритою, поки не утвориться скрона, інакше бинт прилипне, і , знімаючи його, можна пошкодити засохлу скорину.
Звісно, відкрите садно загоюється швидше. Утім, якщо дитина йде гратися на дитячому майданчику, обов’язково слід закрити рану(навіть садно або подряпину) не дуже тугою пов’язкою. Після повернення дитини у приміщення пов’язку знімають.
Подряпину перев’язують лише у тому випадку, коли необхідно зупинити кровотечу. Відкрита подряпина зазвичай загоюється значно швидше.

Зупинення кровотечі та накладання пов’язки
Щоб якнайшвидше зупинити кровотечу, на рану необхідно щільно накласти пов’язку і як слід натиснути на неї рукою, а за потреб – потримати її так протягом 15 хв. Це спинить будь-яку кровотечу крім артеріальної. Для зменшення кровотечі доцільно підняти ушкоджену частину тіла догори. Якщо кров просякнула першу пов’язку, поверх неї необхідно накласти другу тугу пов’язку. Додавати нові пов’язки слід поверх попередніх, оскільки під час знімання пов’язки можна ушкодити кров’яний згусток, який утворився, і цим самим викликати нову кровотечу. (УВАГА! Якщо через 15 хв. кровотеча не припиняється, необхідно звернутися до лікаря!).
Коли кровотечу припинено або зменшено, слід обмотати ушкоджену ділянку тіла тканиною або еластичним бинтом так, щоб пов’язка тиснула на рану і водночас не припиняла повністю циркуляцію крові. Бинти мають зручно облягати поранену частину тіла. Не слід приклеювати пластир кільцем навколо ушкодженої руки чи ноги, тому що це може перешкоджати нормальній циркуляції крові. Щоб перевірити, чи не порушено циркуляцію крові при накладенні пов’язки на руку чи ногу, потрібно натиснути на ніготь потерпілого на відповідній кінцівці. Якщо ніготь при надавлюванні побілів, а після того, як відпустити його, знову стає рожевим, то пов’язку накладено правильно. Якщо ж колір нігтя не відновлюється, потрібно послабити пов’язку.
Примітка: при незначних пораненнях джгутом користуватися не слід.
При порізах голови, оскільки на ній є багато кровоносних судин, навіть незначна кровотеча зазвичай буває надто сильною, і виникає потреба показати дитину лікарю.

Тепловий та сонячний удари

Тепловий удар виникає внаслідок дії високої температури навколишнього середовища, особливо за високої вологості повітря і відсутності вітру. Зумовлене зовнішніми чинниками підвищення температури тіла складно спинити, оскільки немає тепловіддачі, організм не може охолодитися, і температура тіла продовжує зростати. Особливо швидко перегріваються немовлята, а також діти раннього і дошкільного віку. Перегрів може статися не лише на вулиці, ай у приміщенні, зокрема, якщо воно належно не провітрюється. Сприяють перегріву організму фізичні вправи, які призводять до втрати рідини разом з потом, особливо, якщо ці втрати нічим не компенсуються. Тому так важливо під час літнього оздоровчого періоду дотримуватися питного режиму.

Симптоми теплового удару:
Головний біль, нудота і блювання, бажання присісти або навіть прилягти;
Підвищення температури тіла навіть до 40-42 ˚С, почервоніння шкіри, яке невдовзі змінюється її зблідненням, іноді з виникненням синюшного відтінку;
Запаморочення голови, іноді знепритомніння;
Судоми, марення.
Увага! Якщо вчасно не надати допомогу, дитина може впасти у кому, у неї виникає серцева недостатність.
Сонячний удар є різновидом теплового. Його симптоми – головний біль, млявість, блювання. Інколи сонячний удар може спричинити кому. Так само, як і при тепловому ударі, симптоми перегрівання поглиблюються за підвищеної вологості повітря.
Є кілька ступенів сонячного удару:

  • легкий ступінь, що супроводжується загальною слабкістю, головним болем, нудотою, почастішанням пульсу та дихання, розширенням зіниць;
  • середній ступінь, ознаками якого є різка адинамія, сильний головний біль із нудотою та блюванням, зниження слуху, невпевненість рухів, інколи – знепритомніння, а також почастішання пульсу та дихання, підвищення температури тіла до 39-40 ˚С.


Порядок надання першої долікарської допомоги при тепловому та сонячному ударі.
Розглянемо порядок надання першої долікарської допомоги при тепловому та сонячному ударі. Передусім слід вивести потерпілого із зони перегрівання та швидко охолодити його тіло. По змозі потрібно негайно облити тіло холодною водою або обгорнути мокрим простирадлом, чи обкласти шматками льоду. Якщо тепловий удар трапився на вулиці, то потерпілого можна занести у магазин, обладнаний кондиціонерами, а потім уже облити холодною водою. Якщо потерпілий притомний, йому потрібно дати випити прохолодної води. При нудоті і блюванні потерпілому слід надати зручне положення, щоб він не захлинувся блювотною масою. Якщо всі ці заходи особливого ефекту не дають, то потерпілого необхідно доставити до лікарні.

Сонячний удар – це хворобливий стан, за якого спостерігається розлад роботи головного мозку внаслідок тривалого впливу сонячних променів на непокриту поверхню голови людини.

Профілактика теплового та сонячного удару
Щоб запобігти тепловому чи сонячному удару, необхідно дотримуватися кількох простих правил. Насамперед потрібно вживати багато води. У спекотну погоду, що поєднується з високою вологістю, необхідно пити значно більше рідини, ніж зазвичай. Зазвичай доросла людини має випивати до 2-2,5 л води, а дитина – трохи менше. До того ж улітку обов’язково потрібно носити головний убір. Від дії сонячних променів захистить також парасолька. Якщо з яких-небудь причин необхідно тривалий час перебувати на подвір’ї та ще й фізично працювати, то запобігти перегріву допоможе періодичне одливання холодною водою.

Отруєння
Гострі отруєння досить часто трапляються у дітей дошкільного віку. Причиною отруєнь є відсутність у малюків життєвого досвіду, знань, а також невміння дорослих сформувати навички безпечної поведінки. Кожне гостре отруєння або підозра на нього потребують негайного надання медичної допомоги та обов’язкової госпіталізації дитини. Потрапляння отрути в організм дитини можливе через рот (для немовлят – разом із материнським молоком), а також через дихальні шляхи та шкіру.