Психологічна небезпека –

чи можна вберегти від неї дитину?

Відомо, що фізичне здоров'я дитини безпосередньо залежить від її внутрішнього психологічного стану. Саме тому в дошкільних закладах нашої країни велика увага приділяється психоемоційному розвиткові дітей, створенню їм комфортних психологічних умов.

Психологічна безпека характеризується через поняття збереження психічного здоров'я дитини і відсутності психологічної загрози. Причому психологічна безпека розглядається як такий стан дитини, коли відбувається її оптимальний психічний та фізичний розвиток і усуваються внутрішні та зовнішні загрози психічному здоров'ю.

Передбачити виникнення небезпеки досить важко. Сьогодні немає обґрунтованої і докладної загальної класифікації загроз психологічній безпеці малят та можливих причин їх виникнення.

Основні причини загрози психологічній безпеці особистості можна умовно поділити на дві групи: зовнішні та внутрішні.

Зовнішні причини загрози психологічній безпеці дитини

1.Надмірна опіка над дітьми, що завдає значної шкоди позитивному розвиткові особистості. Дорослі намагаються геть усе робити за дитину, а відтак позбавляють її самостійності й ініціативності, як у діяльності, так і в прийнятті рішень,

2.Неуважність до дитини з боку батьків, асоціальне сімейне мікросередовище і т.ін,

3.Неправильна організація спілкування. Переважання авторитарного стилю, незацікавленість дитиною з боку дорослих.

4.Некоректна поведінка персоналу, який здійснює освітньо-виховний процес і щодня спілкується з дітьми.

5.Міжособистісні стосунки дітей у групі. Буває так, що дитяче співтовариство ігнорує котрогось із однолітків, а вихователі цього або не помічають, або не знаходять відповідних засобів, аби дитина не була поза колективом. Уже серед дітей раннього віку часом спостерігаємо брутальність І жорстокість, на що теж немає відповідної реакції педагогів.

6.Несформованістьу дітей уявлень про загальні правила поведінки в дитячому колективі.

7.Ворожість навколишнього середовища. Вона виявляється в тому, що дитині заборонено доступ до іграшок, не продумано кольорове і світлове оформлення простору, відсутні належні умови для реалізації природної потреби в русі, накладаються необгрунтовані заборони, зумовлені псевдо турботою про безпеку дитини.

8.Невиконання гігієнічних вимог до утримання приміщень і передусім режиму провітрювання.

9.Інтелектуально-фізичні та психоемоційні перевантаження внаслідок нераціонального режиму життєдіяльності дітей, одноманітність повсякденного життя.

10.Нераціональне і малокалорійне харчування, його одноманітність.

Недооцінка загартовування, скорочення нормативного часу перебування дитини на свіжому повітрі,

11.Несприятливі погодні умови.

Внутрішні причини загрози психологічній безпеці дитини

Звички негативної поведінки, що сформувалися внаслідок неправильного виховання в родині. Такого малюка свідомо відштовхують діти і підсвідомо —дорослі.

Усвідомлення дитиною свого відставання в тому чи іншому виді діяльності порівняно з іншими дітьми, що призводить до формування комплексу неповноцінності і, зокрема, до зародження такого негативного почуття, як заздрощі.

Відсутність автономності. Залежність в усьому від дорослого, яка породжує почуття безпорадності, коли дитині доводиться діяти самостійно.

Індивідуально-особистісні риси характеру дитини, що сформувалися не без впливу дорослих — нерішучість або, навпаки, звичка постійно бути в центрі уваги.

Патологія фізичного розвитку, наприклад, порушення зору, слуху тощо.

Загальною причиною загрози психологічній безпеці дитини є хибні уявлення про навколишній світ, які не дають можливості дитині добре орієнтуватися в ньому.

Отже, діти часто перебувають у стані психоемоційного напруження, що призводить до виникнення у них психосоматичних розладів, які можуть негативно позначитися на самопочутті та поведінці дитини, Саме тому в дошкільних закладах має бути розроблено систему загального та індивідуального

У режимі дня має також виділятися час на профілактично-лікувальні заходи, психотренінги, релаксаційні паузи, відвідування фітобару.

Психофізіологи дослідили, що створення в дитячих закладах зелених куточків, зелених віталень, кімнат природи та зимових садів допомагає досягнути комфортних психологічних умов, адже спілкування зі світом рослин сприяє вихованню позитивного ставлення до навколишнього в цілому.

У дитячому садку за дотримання режиму дня має відповідати служба психолого-педагогічного нагляду, очолювана психологом (або методистом) і лікарем дошкільного закладу. Ця служба регулярно діагностує психічний стан дітей, вивчає їхні фізичні особливості, самопочуття у зв'язку з педагогічними впливами, тобто забезпечується найважливіший гуманістичний принцип: "Не нашкодь".